В дитинстві мене не віддали в художню школу, хоча були спроби, так як малювати я просто обожнювала. Та після перших занять, вийшла звідти повна розчарування від нудних лекцій та малювання “горщиків”. Я вже тоді мріяла малювати принцес.⠀При закінченні школи ніхто не сказав, що я маю стати художником. А самій було й думати страшно. Як там кажуть, художник мусить бути голодним?)Здавалося, це зовсім не серйозна професія, без перспектив та можливостей. Ще років десять тому було важко знайти хоч якусь інформацію українською про ілюстрацію. Це сьогодні інтернет розривається від пропозицій художніх майстер-класів, курсів цифрового малюнку, дизайну персонажів. Я трошки піддивлялася онлайн-галереї вже відомих митців з-за кордону, щось пробувала своє, почала малювати ескізи щодня і купила перший скетчбук. Та все було лише хоббі та грою.Вступила я в університет на спеціальність “міжнародна економіка”. Паралельно з університетом я закінчила курси графічного дизайну. Відразу після закінчення університету та курсів влаштувалась на першу роботу. Вакансія “дизайнер-ілюстратор” була просто роботою мрії. Проте ця робота мене швидко повернула з неба на землю:) Ну як швидко, майже за рік. Як виявилося, розробити дизайн та намалювати ілюстрацію - зовсім інші речі. Їхати в офіс через все місто та сидіти вісім годин за комп'ютером стало страшним сном, а робота мрії перетворилася в місце, де я “вичавила” з себе все що могла.⠀Реальність така, що працюючи в офісі “на дядю” ти не можеш відмовитись від замовлення, не можеш обрати, що треба власне тобі, не можеш зробити перерву в замовленнях, коли потрібне перезавантаження... От і я не змогла. Пішла, як я собі тоді казала, на канікули:) Десь чотири місяці після того не малювала. Вже попрощалась з художніми мріями та збиралась пекти торти на замовлення. А потім потрошки почала підмальовувати. Сама пошила акварельний скетчбук та взяла його з собою на море. Пам’ятаю, як ходила на березі, малювала морською водою та дивилась за горизонт. Повернувшись з моря додому, я все ще була трошки загублена, та вже з чітким бажанням штурмувати фріланс-біржі.⠀Переді мною постала ціль - стати ілюстратором та малювати для дитячих книг. Я відвідувала творчі зустрічі, “сходки” на замальовки в місті та музеях, познайомилась з чудовими людьми та справжніми професіоналами. Дуже багато тоді питала порад про становлення фрілансером. Звичайно, були моменти відчаю, вони й зараз бувають. Та творча криза має звичку закінчуватись:)А коли я отримала замовлення на ілюстрацію першої книги, я повірила. Тому що мрія почала збуватись.